Послання Блаженнішого Святослава до молоді на Квітну неділю

Коли Син вас визволить,
то справді станете вільні.

Ів. 8, 36

Дорога в Христі молоде в Україні та на поселеннях!

Із великою радістю, як і щороку, хочу скористати з нагоди Квітної неділі, урочистого В’їзду Христа-Господа в Єрусалим, щоб звернутися до вас із пастирським словом. Адже молодь, за словами Папи Франциска, – це Боже «тепер» нашої Церкви й народу, в якому Бог прагне об’явити свою присутність, своє милосердя і своє спасіння. Як це зробив Христос тоді, коли входив до свого царського міста та започаткував урочистий прихід свого Царства у смиренному служінні, так Він у своєму вічному «тепер» через вас хоче сьогодні нести у світ своє світло і свою надію. Від вашої відкритості до Христа, чутливості до того, чим сьогодні живе ваша Церква і народ, від вашої здатності брати відповідальність за себе і світ – залежить майбутнє.

За нещодавніми соціологічними опитуваннями, більшість молодих українців найважливішою цінністю свого життя вважає свободу. Варто зауважити, що такої позиції дотримується і велика частина дорослого населення. Для пострадянського українського суспільства такий ціннісний орієнтир можна вважати справжнім проривом. Справді, після десятиліть поневолення і кривавого комуністичного терору в народу пробудився волелюбний дух предків, який дотепер жоден ворог не зміг ослабити чи загасити. Це й не дивно, адже справжня свобода дає нам можливість засвідчити власну гідність, здійснювати свої благородні прагнення і цілі, робить нас здатними почуватися вільними від будь-якого поневолення, щоб жити в правді і творити красу та добро. Як влучно висловився мій достойний попередник Блаженніший Любомир, «свобода – це можливість творити добро».

Наприкінці 2013 року нас намагалися позбавити можливості реалізувати нашу національну мрію, – мрію про вільну, соборну, європейську Україну. І цілком невипадково, що супротивні сили обрали мішенню свого удару саме молодь. Церковні дзвони пробудили нашу совість, і ми на Майдані ціною великих жертв відстояли наше право у свободі чинити добро, вільно жити на своїй Богом даній землі. Серед Героїв Небесної сотні були і ваші ровесники – студенти, спортсмени, волонтери, молоді батьки. Вони з Божого вічного «тепер» споглядають на нас сьогодні, щоб знову дзвонами сумління пробудити нас до чуйності та відповідальності. Сьогодні нашу свободу ціною великої самопожертви оберігають від російського агресора захисники на Сході України, яким ми не маємо права завдати удару в спину.

Дорогі в Христі! Свобода – це не просто людська цінність, якої ніхто не має права нас позбавити. Справжня свобода – це дар Божий, який ми одержали в Христі-Ісусі. «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні, – нагадує св. Павло і відразу ж застерігає: – Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову» (Гал. 5, 1). Входячи у стольний град Єрусалим, Господь приносить благовість спасіння, благовість свободи. Цю свободу Він пропонує не як той, хто поневолює і пригноблює. Упродовж нашої національної історії, зокрема в минулому столітті, до нас не раз навідувалися різні «визволителі», які, прикриваючись оманливими гаслами рівності й свободи, приносили зі собою терор, спустошення і смерть. Натомість Христос у смиренному служінні, в якому віддає на хресті своє життя за наше визволення і спасіння, стає джерелом й основою справжньої Божої свободи, що приносить мир, дає надію, кличе до зросту. «Ви бо, брати, покликані до свободи; аби тільки свобода ваша не стала приводом до тілесности» (Гал. 5, 13). Цей заклик до зростання у свободі водночас є закликом до дозрівання у відповідальності. Адже нині ворог нашого спасіння – особистого і національного – знову намагається приспати нашу чуйність. Хоче, щоб ми сприймали свободу як право без особистого зусилля, щоб просто «плили за течією», самі відмовилися від високих устремлінь та ідеалів.

Справжня свобода неможлива без відповідальності. Свобода без відповідальності стає сліпою і руйнівною силою, сваволею, що закриває очі на дотеперішні здобутки, нищить наявне добро – особисте та суспільне – і ставить під сумнів особисте та національне «завтра». Під час урочистого в’їзду до Єрусалима саме молодь приєдналася до лав Христових учнів і виявила свою відкритість серця та відповідальність перед лицем епохальних змін і потрясінь.

Дорога молоде! Сьогоднішня євангельська подія вчить нас зріло та відповідально вибирати – ставати на бік правди, добра і справедливості, протистоячи маніпуляціям, підступній пропаганді та пустопорожнім обіцянкам легкого й безтурботного майбутнього. Історія спасіння показує усім нам, що дорога з рабства до свободи – це важкий і тривалий шлях, яким треба крокувати з дня на день, послідовно й витривало. На цьому шляху можливі помилки, але неприпустимо допускатися злочинної байдужості чи легковажності, якими ми самі, часто навіть не помічаючи цього, переходимо на бік нашого противника, самі добровільно повертаємося під його кормигу.

Сьогодні ми в Україні виявлятимемо нашу національну і християнську зрілість через участь у виборах Президента України. Для когось із вас це, можливо, перші вибори в житті. Саме цей день може стати вирішальним для долі країни на десятиліття, а навіть і для її подальшого існування. Тому закликаю вас до зрілої відповідальності. Тільки зріла особа здатна передбачити наслідки свого вибору та брати на себе особисту відповідальність за них. Не даймо нікому висміяти України, глумитися над кров’ю і стражданням нашого народу, який ціною власного життя виборює справжню свободу!

Для того щоб ви краще і якомога свідоміше прийняли особисте й відповідальне рішення, хочу пригадати критерії, які свого часу висловив святої пам’яті Блаженніший Любомир і за якими, на його думку, необхідно оцінювати претендентів на пости в органи державної влади: професіоналізм, порядність і патріотизм. Тільки той, хто має всі три риси, може бути гідним нашої довіри. Сьогодні вся наша Церква прикликає благодать Святого Духа на нашу молодь із вірою в те, що її вибір, як і вибір усього нашого народу, буде доброю новиною Україні та світові, подібно як вибір єрусалимської молоді став славною частиною Євангелія самого Христа!

Молодих вірян нашої Церкви, які не живуть в Україні й не беруть сьогодні участі у виборах, хочу також закликати до відповідальності в наших громадах – церковних і суспільних. Беріть відповідальність за майбутнє тієї країни, у якій перебуваєте, не бійтеся досягати успіху та здійснювати служіння на найвищих щаблях суспільства і в такий спосіб ставати гордістю рідного народу та своєї Церкви. Ставайте активними членами вашої парафії й української громади! Так ви, як Боже «тепер», будете творити краще майбутнє для себе, своїх нащадків, Церкви й усього людства.

Дорога молоде! Сердечно вітаю вас з цим особливим молодіжним днем! Дякую за вашу активну, зрілу та відповідальну християнську життєву позицію. Будьте певні: хто йде за Христом і ходить у своєму житті Божими дорогами, той завжди досягне благословенної  мети – правдивої свободи й щастя, які ніколи не переминають.

Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого преподобного Марка, єпископа Аретусійського,
і Кирила диякона, і інших, що з ним при Юліані-мучителеві постраждали,
11 квітня 2019 року Божого

Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної  Божественної Літургії у Квітну неділю, 21 квітня цього року

РОЗКЛАД НА ПАСХУ 2019

21 квітня. Неділя Входу Господнього  в Єрусалим

  • 10:00 Літургія Йоана Золотоустого з особливою участю дітей

26 квітня. Велика п’ятниця

  • 19:00 Вечірня з виставленням Плащаниці
  • 20:00 Єрусалимська Утреня

27 квітня. Велика субота

  • 19:00 Вечірня з Літургією Василія Великого та Литією (благословення пасок не буде)

28 квітня. НЕДІЛЯ ПАСХИ. ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ

  • 08:00 Пасхальна Утреня
  • 09:00 Літургія Йоана Златоустого
  • 10:30 благословення пасок

29 квітня. Світлий понеділок

  • 19:00 Літургія Йоана Златоустого

Нам призначено адміністратора парафії

Д Е К Р Е Т

Взявши до уваги добро вірних та потребу Єпархії, відкликаю декрет Вих. 17/179 від 6 жовтня 2017 р. Б., і відповідно до канонів 298-299  Кодексу Канонів Східних Церков та канону 37 Партикулярного права УГКЦ

іменую

Всечеснішого  Отця

ІГОРЯ РАНЦЮ

адміністратором

парафії УСІХ СВЯТИХ у місті Венсенн, Франція.

Цей декрет набирає чинності з моменту повідомлення і дійсний до відкликання.

Благословення Господнє на Вас!

† БОРИС

єр. Юрій Лещинський, канцлер

Дано у Шевтоні,  при Монастирі Воздвиження Чесного Хреста, дня 1 лютого 2019 року Божого

У нас засновано парафію

Д Е К Р Е Т

Беручи до уваги пастирські потреби, діючи задля добра вірних відповідно до кан. 280 ККСЦ, заслухавши поради Пресвітерської Ради від 31 січня 2019 р. Б.

з а с н о в у ю

ПАРАФІЮ УСІХ СВЯТИХ

у місті Венсенн, Франція.

Цей декрет набирає чинності з моменту повідомлення і дійсний до відкликання.

Благословення Господнє на Вас!

† БОРИС

ієр. Юрій Лещинський, канцлер

Дано у Шевтоні при Монастирі Воздвиження Чесного Хреста, дня 1 лютого 2019 року Божого

Боже Слово і Катехизація

Послання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2018 року до духовенства, монашества і мирян

 Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії (1 Кор. 9, 16).

Всесвітліші та всечесніші отці! Преподобні брати і сестри в монашестві! Дорогі браття і сестри в Христі!

 Після свого славного триденного воскресіння наш Спаситель Ісус Христос передав своїм апостолам особливу місію: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 19-20). Бути християнами означає бути учнями Ісуса Христа, єдиного Учителя, носіями Його Духа, вістунами Його Доброї Новини та свідками Істини, якою є Він сам. Як член Церкви Христової, кожен християнин покликаний зростати в Ісусовому учнівстві: Силою і діянням Святого Духа щоразу глибше пізнавати свого Божественного Учителя, який присутній у спільноті Церкви, та ділитися своїм досвідом із ближніми.

Здійснюючи своє запевнення – «Я з вами по всі дні аж до кінця віку», воскреслий Христос перебуває в Тілі своєї Церкви у Святих Таїнствах та Божому Слові. Щоразу, коли ми читаємо Святе Письмо, маємо нагоду слухати Слово нашого Вчителя, який нас навчає Своїм Духом Святим, виховує, провадить до всякого доброго діла. Святіший Отець Франциск у своєму Апостольському повчанні «Радість Євангелія» підкреслює нерозривний зв’язок між Божим Словом та навчанням і передаванням віри, тобто катехизацією: «Вивчення Святого Письма має бути дверима, відкритими для всіх віруючих. Основне, щоб об’явлене Слово глибоко збагатило катехизацію і всі зусилля з передавання віри. Євангелізація вимагає близькості зі Словом Божим, а це зобов’язує, щоб єпархії, парафії і всі католицькі організації забезпечували ґрунтовне і постійне вивчення Біблії, а також сприяли особистому і спільнотному молитовному читанню Слова Божого»  (п. 175).

Читаючи Боже Слово, роздумуючи над ним і молячись ним, ми зустрічаємо Христа, пізнаємо і приймаємо Його. Саме це і є завданням катехитичного служіння – не тільки привести людину до зустрічі з Ісусом Христом, а досягти того, щоб вона, пізнавши Його, повірила в Нього, жила в єдності з Ним і, за словами апостола Павла, дозрівала до повноти Христа.

До апостолів, які, простуючи з Єрусалима до Емауса, розмовляли і сперечалися між собою про те, що сталося, Ісус наближається, супроводжує їх і пояснює їм Писання (пор. Лк. 24, 13 – 35). Cучасна людина також потребує такого супроводу віри протягом усієї своєї земної мандрівки за Христом. Церква здійснює цей супровід у різний спосіб, зокрема й за допомогою катехитичного служіння. «Метою катехизації – основного діяння Церкви – є навчати й виховувати у вірі християнина та провадити його до сопричастя з Ісусом Христом та церковною спільнотою» (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», 54). Постійна та безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих і літніх осіб – необхідна якість живої парафії як місця зустрічі з живим Христом.

Прагнемо підкреслити, що бути учнем Христовим – це завдання всього нашого життя. Ось чому навчання і передавання віри (катехизація) – це не лише підготовка дітей до першої Святої Сповіді та урочистого Святого Причастя, а постійне і безперервне зростання у вірі всіх вірних Христової Церкви – дітей, молоді, дорослих.

Відповідальність за проголошення Божого Слова та катехизацію

Розглянувши стан проголошення Слова Божого та катехитичного служіння, дякуємо Богові за все добро та рясні плоди, які приносить благовість Христового Євангелія в пастирському служінні нашої Церкви як в Україні, так і в різних країнах світу. Хочемо висловити визнання і вдячність священикам, богопосвяченим особам, катехитам, батькам – усім, хто щиро присвячує себе проголошенню Божого Слова та бере участь у навчанні і передаванні святої віри.

За християнське виховання своїх вірних відповідає вся Церква, бо, як матір, вона дбає про народження до нового життя в Христі та зростання у вірі кожної людини. Уся Церква покликана ділитися своєю вірою та проповідувати Євангеліє спасіння, але кожен виконує цю місію відповідно до місця свого служіння в церковному Тілі. Ми прагнемо, щоб усі вірні, сповнені радістю зустрічі з живим Христом і належності до церковної парафіяльної спільноти, жили та ділилися вірою у воскреслого Христа.

 Сім’я – домашня Церква, батьки – перші вихователі віри

Висловлюємо щиру вдячність батькам, бабусям і дідусям, хресним, які передають живий скарб віри з покоління в покоління. Ми пам’ятаємо, що впродовж важких десятиліть комуністичного режиму саме наші сім’ї були тим простором дії Святого Духа, не підвладним атеїстичній пропаганді, – простором, де плекали і зберігали віру в Бога та вірність Христовій Церкві.

У всі часи, незалежно від зовнішніх обставин, сім’я, як домашня Церква, була, є і буде першим середовищем плекання і передавання віри. Тому і сьогодні скеровуємо погляд і увагу на сім’ю, щоб допомогти їй, а передусім батькам, поглибити своє духовне життя, щоб вони були здатними передавати дар святої віри своїм дітям і внукам. У цьому важливому завданні батькам повинні допомагати хресні батьки, дідусі, бабусі, їхні родичі, друзі, школа, парафіяльна спільнота. Кажемо «допомагати», бо замінити сім’ю в цьому відповідальному завданні не може ніхто.

Дорогі родини! «Ваша домівка є першою і найважливішою школою, де ваші діти мають навчитися любити Бога і людей. Якою буде та школа, таким буде й навчання», – казав праведний митрополит Андрей (Християнська родина, 13). По-християнськи виховуйте дітей, створюйте в сім’ї особливу атмосферу спільної молитви – моліться разом перед святими іконами, святкуйте неділі і свята, беручи участь зі своїми дітьми в парафіяльній Божественній Літургії. Святкуючи разом, плекайте християнські родинні звичаї та традиції, виховуйте в дітей християнські погляди на життя та розвивайте в них відчуття належності до церковної парафіяльної спільноти і свого народу.

Дорогі батьки! Ви є першими вчителями віри для своїх дітей, виховуйте їх прикладом власного життя і словом молитви. Звіщайте їм Євангеліє, читайте Слово Боже, твори про життя святих і наших новомучеників, які є взірцями віри, прийнятої, пережитої і засвідченої. Починайте день ранковою молитвою, а завершуйте вечірньою, заохочуючи дітей словами: «Ходімо молитися». Свідчіть свою віру власним життям.

 Вчитися мови віри

Апостол Павло в Посланні до римлян твердить, що «віра із слухання, а слухання через слово Христове» (10, 17). «Букварем», з якого вивчаємо мову віри, є Святе Письмо і Катехизм нашої Церкви. Тому заохочуємо, щоб Святе Письмо та Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» були настільними книгами в кожній родині.

Про читання Святого Письма в родині наш праведний митрополит Андрей навчає: «Треба, щоб кожний християнин ясно здавав собі справу з користі читання і знання Святого Письма. Святе Євангеліє є предметом, що хату освячує і стягає на неї благодать, бо є предметом віри й любові жителів хати. Воно стереже їх перед злом, показує їм дорогу, підносить їх серця до неба, очищує плями їх душ. Я не вагався б сказати, що воно лікує рани їх тіл. Звичай читати Святе Письмо кожного дня, хоч би хвилинку, повинен стати звичаєм кожної християнської родини. Те читання повинно бути щоденним кормом людей. Воно ж кормом здоровим, цілющим, скріпляючим…» (Про почитання Святого Хреста).

 Священик від імені єпископа є головним катехитом і учителем віри  у парафії

Звертаємося до вас, дорогі отці, браття у священстві. Допоможіть нам добре організувати та якісно і з відчуттям святого обов’язку забезпечити весь процес християнського навчання і виховання дітей, молоді та дорослих, щоб донести Слово Боже і правди віри до всіх вірних.

З ревністю і запалом проголошуйте Боже Слово, підтримуйте і провадьте вірних до його розуміння та молитви з ним. Створюйте в парафіях біблійні гуртки, заохочуйте вірних до практики молитовного читання Святого Письма у церковній спільноті та сім’ї. Ретельно, з молитвою готуйте свої проповіді, ґрунтуючись на Божому Слові, щоб воно було «живим і діяльним» у житті вірян. Організовуйте та особисто супроводжуйте в парафії групи вивчення Катехизму УГКЦ, щоб читання цієї книги провадило людей до зустрічі з воскреслим Христом, живило їхню віру, давало їм відповіді на проблеми сьогодення та надихало їх до служіння.

Ви, дорогі священики, є відповідальними за якість катехитичного служіння в парафії. Дбайте, щоб християнське навчання було пристосоване до віку кожного. Супроводжуйте дітей, молодь, дорослих у їх постійному зростанні у вірі. Разом із катехитами плануйте катехитичні зустрічі й різні заходи, зважаючи на поступовість і систематичність навчання та виховання у вірі.

Пам’ятайте про важливість передавання християнської віри відповідно до способу спілкування сучасних людей, тому залучайте до процесу християнського навчання і виховання новітні методи й засоби. Дбайте про катехитів, про їх початкову та постійну формацію, підтримуйте їх служіння духовно і матеріально.

Плекайте катехитичну справу і заохочуйте до цього інших, пробуджуйте і підтримуйте запал до служіння, щоб ваша парафія справді була місцем зустрічі з живим Христом, зростання у вірі та передавання її наступним поколінням.

Катехити «надійні помічники  священиків у катехитичному служінні»

Звертаємося до вас, дорогі катехити – миряни й богопосвячені особи, і складаємо вам щиру подяку за віддане служіння в парафіях. Ви – надійні помічники для священиків у місії християнського навчання і виховання поколінь вірних нашої Церкви. Церква високо цінує ваше покликання і служіння.

Ваше покликання передавати віру в живого Христа походить із радості особистої зустрічі з Ним і належності до церковної парафіяльної спільноти. Ваше бажання ділитися цією радістю з іншими, допомагати їм пізнати Христа є відповіддю на прагнення сучасної людини, яка шукає «Дорогу, Істину і Життя». Допоможіть сучасній дитині, молодій і зрілій людині зустріти Ісуса, пізнати Його науку, живитися Божим Словом і Пресвятою Євхаристією.

Від імені Церкви пробуджуйте, надихайте і підтримуйте запал до пізнавання Слова Божого і правд віри, до життя ними. Плекайте особисту молитву та провадьте до молитви тих, кого виховуєте. Дбайте про свою постійну формацію, щоб краще послужити Божій справі та відповісти на сучасні виклики. Проявляйте активність і творчість у своїй парафіяльній спільноті. Будьте людьми молитви та свідчення християнського життя.

 Парафіяльна спільнота

Звертаємося до всіх вірних нашої Церкви, адже до передавання віри покликані всі члени церковної спільноти. Від сумлінності виконання цього права і обов’язку кожним християнином залежить розвиток парафії, Церкви та суспільства. Парафіяльна спільнота повинна дбати про духовно-моральний розвиток кожного її члена, а також проповідувати Євангеліє всім людям. Ця спільнота має бути натхненницею і рушієм катехизи та основним місцем її проведення.

Тому плекайте покликання до богопосвяченого життя, священичого та катехитичного служіння. Цінуйте осіб, які звіщають Боже Слово, провадять до зустрічі з Христом, виховують і супроводжують у вірі. Моліться за них, виявляйте їм сприяння та підтримку.

Пізнавайте щоразу глибше Слово Боже, дозвольте йому змінювати вас. Читайте Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», щоб пізнавати правди віри та жити ними. Діліться радістю зустрічі з воскреслим Христом, беріть активну участь у спільнотному і молитовному житті парафії. Свідчіть свою віру прикладом життя в особистій, сімейній, професійній і суспільній сферах. Щодня живіть вірою, молитвою і ділами милосердя.

Пресвята Богородиця – Мати й Учениця Ісуса, яка почула Його Слово і повірила в Нього, прийняла і дарувала Його світові. Вона завжди є для нас прикладом того, як бути учнями Христа і вести до Нього інших, щоб завдяки нашому свідченню віри люди, які сьогодні взивають: «Хочемо бачити Ісуса» (Ів. 12, 21), – могли пізнавати, приймати Його і жити в єдності з Ним.

Хай Пресвята Богородиця провадить нас у місії слухання Божого Слова і втілення його в щоденне життя, щоб ми дедалі глибше пізнавали науку Христову, зростали у вірі та передавали її іншим з радістю і запалом.

Благословення Господнє на вас!

Від імені Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 

+ СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день Святих мучеників Парамона та Філумена, 12 грудня 2018 року Божого

Українські колядки прозвучали в катедрі Кретей

На запрошення єпископа Мішеля Сантьє хор парафії Усіх Святих при каплиці свв. Івана від Хреста та Терези з Лізьє, що діє у місті Вансен, виступив у катедрі  Créteil (Val-de-Marne).

Нагодою для виступу став вітальний вечір у часі Адвенту, під час якого традиційно єпископ Мішель Сантьє збирає духовенство, провідників та друзів єпархії Кретей, представників влади, навчальних закладів та громадських організацій, а також інших конфесій та релігій, щоб розповісти про рік та поставити акценти, які були важливими для єпархії та Католицької Церкви. У своїй цьогорічній доповіді владика Мішель зупинився на питаннях відповідного трактування проблеми педофілії, питаннях біоетики та екології, соціальної справедливості та миру.

Він зокрема зауважив: “Церква має бути ближчою до людей, справді бути присутньою серед мешканців околиці”.

З повним текстом доповіді можна ознайомитися на сайті дієцезії

Звертаючись до хору Вансенської парафії, владика Мішель подякував за те, що вони своїм співом принесли дух Різдва та через них передав вітання владиці Борисові Ґудзяку, який у той час перебував на засіданнях Постійного синоду єпископів УГКЦ в Україні. “Ми знаємо, що Україна переживає важкі часи і єднаємося сьогодні з вами у молитві”, – зазначив монсеньйор Сантьє.

У програмі хору, який налічує 15 осіб, прозвучали відомі українські колядки. Хор парафії Усіх Святих, яким керує Юрій Гусак, є ще зовсім молодим і сформувався лише на початку 2018.

Цей виступ став його першим виходом назовні.  Сеголен Миколенко, представниця парафії, розповіла присутнім про традиції українського Різдва та переклала зміст деяких колядок. Завітав до катедри і імпровізований “святий Миколай”, який від імені єпархії подарував владиці Мішелю сучасну українську ікону.

Мар’яна Карапінка

 

Композиція “Я вибрала долю собі сама…” за творчістю Ліни Костенко

Союз Українок Франції

запрошує на літературно-музичну композицію

“Я вибрала долю собі сама…”

за творчістю Ліни Костенко.

Мистецьке дійство відбудеться

у Каплиці свв. Івана від Хреста і Терези з Лізьє

за адресою 35 Rue Mirabeau, 94300 Vincennes

об 11 год. 30 хв.

“Єдиний, хто не втомлюється,- час…

А ми – живі! Нам треба поспішати!”

Спогади про нашу другу парафіяльну прощу в Люрд

На днях ми мали прощу в Люрд, у місце душевного спокою. Якщо коротко, то все пройшло дуже гарно, весело і емоційно, а головне – з молитвою. Навіть погода нам посприяла, зустріла нас сонечком. Особисто для мене це було незабутньо, оскільки, перебуваючи в такому святому місці не можна стримати своїх переживань, болю, емоцій і прохань. Коли тебе переповнюють почуття радості і смирення… Ми мали можливість відвідати купіль, пройти з молитвою Хресну Дорогу. Також ми спільно молилися Вечірню  і недільну  Службу Божу, і при цьому ми старалися співати хором, і це було не погано!  Особливою була наша молитва Вервиці, – щиро і з вірою в серці! Попри насичений графік ми мали вільний час для приватної молитви і покупки сувенірів. Дякую всім і кожному зокрема за спільно проведений час, нові знайомства.

Оксана Клюба

Це була моя перша поїздка до Люрду! Я давно вже поставила собі за ціль поїхати до Люрду, але все  щось не виходило. Тепер моя мрія збулася. Я дуже задоволена. Все пройшло дуже і дуже гарно. Спільна молитва в церкві та Хресна Дорога дала мені душевний спокій і можливість помолитися за всю мою родину. Не можу пояснити чому, але весь час  перебування в Люрді в думках були наступні слова: “Бо Марія Мати Божа і Заступниця Свята. Наймиліша Найсвятіша Мати Божа – Марія”. Цей вислів весь час крутився в думках і я хотіла його повторяти. Можливо це звучить дивно, але це мої відчуття в Люрді. Нехай Всемилостивий Бог посилає своє Благословення і Многая Літа всім учасникам цієї Прощі до Люрду!

Тетяна Гуменна

Греко – католицька  спільнота Венсену 17 листопада 2018 року мала  прощу до Люрду. Мене звати Марія, мені 25 років, і це була моя перша поїздка. Паломництво до Люрду  було  одним із способів подякувати і вшанувати  Господа Бога за Його милосердя і опіку над людьми і моєю сім’єю.

Місто Люрд зустріло нас сонячною погодою і мальовничими краєвидами. Коли я побачила ґроту – місце в скалі де знаходиться статуя Діви Марії, перехопило дух. Я вдячна Богові за можливість відвідати таке святе місце, де відбувалися і відбуваються  велика кількість зцілень хворих людей. Там тебе наповнює умиротворена енергія, хочеться тільки молитися і просити пробачення за наші гріхи, зануритися у свій внутрішній світ  і дякувати Богу за його милість. Хочеться описати неймовірні відчуття, коли я йшла до купелі, сповнена хвилювання і радості одночасно.

Разом з нашою парафією на чолі з о. Ігорем та сестрою Мартою мали вечірню молитву в Українській  католицькій церкві, яка знаходиться на вулиці  rue  de L’Ukraine. Приємно знати, що далеко від нашої України, в Франції, є така вулиця. Ми всі разом співали молитовні пісні, величаючи Господа. Наступного дня ми пішли на Хресну Дорогу,  завершивши її роздумами про Воскресіння. Хочу виразити подяку о. Ігорю за те, що він очолив нашу прощу до Люрду, за його навчання: у нас була можливість задавати питання  стосовно  церковних правил, яких ми раніше не знали, і отримувати доступну відповідь. Дякую Ганні Мельник, за її   хорошу організаційну роботу з нашою спільнотою. Мені дуже все сподобалося, жду наступної поїздки  до Люрду.

Марія Ключевська

До Дня Вчителя – неділя 7 жовтня

     Наталія Уманців

На престолі душі – чистий аркуш життя –

Бог торкнувся плеча твого, вчителю,

Зустрічаєш дітей і ведеш в майбуття –

Маєш місію від Сотворителя.

Бо створив Він людей, А навчаєш їх ти –

У турботах плекаєш щоденно

Сад любові і знань, щастя, віри й мети

Доглядаєш так ревно й натхненно.

І цвітуть чудо-квіти в тій дивній красі –

Обдаровані Господом діти,

І у кожній дитині є сонце в душі –

Гріх великий його погасити.

Бо пройде кілька літ – сад зміцніє, зросте,

І все людство здивує плодами…

А Всевишній пантрує, щоб небо святе

Завжди було над школою-храмом.

На престолі душі – Літургія життя –

Бог торкнувся плеча твого, вчителю,

Ти навчаєш дітей і ведешв майбуття –

І ця місія від Сотворителя

Вітаємо вас на офіційному сайті Душпастирства м. Венсенн

У день празника Різдва Пресвятої Богородиці, голова Служби комунікації Паризької єпархії дияк. Володимир Радько представив офіційну Internet-сторінку Душпастирства Усіх Святих при Каплиці св. Івана від Хреста та Терези з Лізьє у м. Венсені.

Цей сайт, котрий тільки починає наповнюватися, призначений передусім для наших парафіян та прихожан; для всіх українців, котрі бувають у наших теренах, та бажають відвідати нашу спільноту, зокрема для недільної молитви; а також для Паризької єпархії св. Володимира, частинкою якої є Венсенське душпастирство.

Уже зараз на нашому сайті Ви можете 

Якщо Ви бажаєте нам допомогти із розвитком нашого сайту – ми відкриваємов вам своє серце. Контактуйте з нами!